Вірменські надгробки хачкари
Вірменські пам'ятники на надгробках - це завжди витвори мистецтва. Ще кілька століть тому повелося ставити різьблений пам'ятник хачкар на могилу померлого під час поховання. Хачкар – це пам'ятний хрест, унікальна архітектурна скульптура з вирізьбленими візерунками.
Після прийняття християнства та спорудження монастирів та церков на надгробках стали встановлювати дерев'яні хрести. А з ІХ століття їх виготовляли вже з каменю. У середньовіччі хрест камінь хачкар зводили як на могилах, а й у честь військових перемог, по поверненні солдат; з нагоди завершення великого будівництва; висловлюючи вдячність отримання земельного наділу; на честь пам'ятної події. Такі пам'ятники визнані ЮНЕСКО культурною спадщиною людства.
Кожен хачкар неповторний. Майстри-каменерізи (варпети) у центрі плити створювали ажурне зображення хреста. Вірменський хрест відрізняється тим, що зображується із розширеними закінцівками. Ще його називають "пророслий" або "квітучий" хрест. Навколо нього вирізали інші символи християнської віри, обрамляючи це майстерним орнаментом як вишивкою; зустрічаються зображення листя і грона винограду, граната.
Виготовлялися хачкари з базальту та туфу.
Стародавні міста з хачкарами
По всій Вірменії збереглися кам'яні хачкари. Де можна побачити:
- селище Норатус у Гегаркунікській області, поблизу цього старовинного села знаходиться найдавніший цвинтар з різьбленими надгробками. Деякі камені датуються VIII століттям. Тут знаходиться найбільша кількість старовинних кам'яних плит;
- місто Гюмрі - друге за величиною місто Вірменії. У "Сквері хачкарів" стоять копії, знищених у 2005 р. у Старій Джузі, старовинних хрестів;
- село Неркін Геташен Гегаркунікської області. За легендою стародавні хачкари зведені над могилами вбитих християн під час набігу Тамерлана. Датуються XII-XIII ст.;
- у середньовічних монастирях у Готованці, Саніні, Ованаванці, Ахпаті, Агарціні, Таліні, Татеві.
Вірменський похорон
Похорон проходить по-християнські і дуже схожий на православні обряди. Проте є й багатовікові вірменські звичаї:
- покійного омивають відразу в перший день відходу з життя, укладають у труну, запалюють свічку;
- кришка труни до будинку не заноситься;
- прийнято зупиняти в будинку всі годинники;
- труну з покійним ставлять ногами на схід;
- буває, що в труну кладуть особисті речі покійного, які були йому дуже дорогі за життя;
- другого дня з померлим прощаються, цілуючи йому руку чи край труни, і обходять труну тричі проти годинникової стрілки, і лише потім висловлюють співчуття близьким;
- на третій день проводиться похорон, при виносі труни з дому, його триразово обертають навколо вертикальної осі;
- під час поховання священик читає молитви;
- прийнято приходити з парною кількістю квітів, на вірменському похороні завжди багато вінків, кошиків, часто буває музика;
- після поховання обов'язково миють руки;
- за церковними звичаями покійника повинні поховати у землі, тому кремація не популярна;
- поминки проводять у день похорону, на другий, сьомий та сороковий дні;
- основна поминальна страва - хашлама. Це гаряче з баранини чи телятини з овочами;
- коли приходять на цвинтар, приносять хунк (ладан), запалюють свічки, кладуть на могилу квіти.
Вірменські могили у наші дні
На традиційному вірменському похороні сім'я, близькі висловлюють повагу і вшанування померлого. Тому часто замовляють хачкари та стели з витонченим різьбленням.
Вірменські пам'ятники на могилу і в наші дні мають вигляд творів мистецтва. Трапляються на цвинтарях вишукані авторські роботи сучасних майстрів.
У сьогоднішньому каменерізному мистецтві використається велика спадщина давньої вірменської архітектури.
Особливості оздоблення сучасних вірменських могил:
❖ присутнє велике зображення "квітучого" хреста;
❖ вирізаний або вигравіруваний унікальний орнамент;
❖ на основній плиті гравірують епітафію, ім'я, дати життя та смерті вірменською мовою зображується портрет померлого, іноді на весь зріст. Зазвичай, для портрета встановлюється окрема додаткова плита;
❖ крім пам'ятника можуть бути встановлені арки, скульптури ангелів, птахів, цоколі з мармуру або граніту, вази для квітів, кам'яні огорожі, лавочки, столи;
Використовуються такі матеріали для виготовлення ритуального комплексу:
❖ граніт темних тонів
❖ мармур
❖ базальт
❖ туф
❖ полімерграніт
❖ бронза
Вишукані, складні конструкції виконуються з різних видів каменю. Вірмени вважають, що замовити пам'ятник хачкар, це віддати данину багатовіковим традиціям та надовго зберегти пам'ять про своїх померлих.