12.05.2021

Що потрібно робити, якщо потрібна ексгумація та перепоховання?

За православними звичаями, тіло померлої людини після її поховання не слід турбувати. Але як бути в тому випадку, коли виникає потреба в ексгумації померлого? Ця процедура виконується, коли потрібно перепоховати останки померлого з одного на інший цвинтар або цвинтар запланований під знесення. Як правило, звичайному середньому обивателю практично нічого не відомо про тонкощі і нюанси цієї процедури і що необхідно для того, щоб її провести. Перед тим, як розпочати оформлення документів для перепоховання, краще звернеться до фахівців для отримання кваліфікованої консультації з цього питання.

перезахоронение

Що потрібно для того, щоб провести ексгумацію?

Вилучення останків покійного (ексгумація) передбачає подальше перепоховання, відповідно до законодавства України. Щоправда, є й суттєве доповнення до закону, відповідно до якого, ця церемонія дозволяється лише тоді, коли з часу похорону минуло більше року, але не раніше цього терміну. Зіткнувшись з необхідністю ексгумації, насамперед необхідно:

Скласти заяву на ім'я адміністрації цвинтаря та дочекатися від неї дозволу.

Поховання проводиться відповідно до обов'язкових санітарно-гігієнічних норм (вимог).

перезахоронение

Ексгумація виконується робітниками цвинтаря чи співробітниками ритуальних послуг. Не рекомендується виконувати цю процедуру власноруч, яка не тільки важка, а й вимагає багато клопоту.

Відповідно до закону України, перепоховання останків покійного з одного на інший цвинтар (у межах різних областей країни) дозволяється лише після того, як у відповідні структури буде надано необхідний документ, а саме – свідоцтво про смерть. Крім того, буде потрібний дозвіл на ексгумацію, який надає Санепідемнагляд.

Для перевезення останків потрібен спеціальний цинковий контейнер, який можна взяти в оренду. Всі витрати на проведення ексгумації лягають на ту людину, яка взяла на себе організацію перепоховання.

Ексгумація тіла через рік

Як показує практика, ексгумація тіла через рік - оптимальне рішення для проведення процедури, настільки тяжкою як морально, так і фізично. Після схвалення справи усіма інстанціями, на місце поховання покійного вирушає бригада експертів. До фахівців приставляють медика, який повинен допомогти, якщо організатору ексгумації тіла, а їм часто стає родич покійника, стане погано.

Вилучення останків для подальшого перепоховання тіла відбувається максимально обережно. Не можна допустити переломів або інших пошкоджень покійного. Після вилучення небіжчика показують організатору для пізнання.

Основна перевага перепоховання тіла через рік після похорону полягає у повній відсутності трупного запаху.

Ексгумація тіла повинна бути відбита на камеру або фотоапарат. Отримані кадри мають вивчити експерти, які зможуть підтвердити правильність та точність процедури.

эксгумация тела

Перепоховання тіла: які документи будуть потрібні?

Щоб провести законне перепоховання тіла у Харкові, потрібно написати заяву. Крім неї, адміністратору цвинтаря необхідно надати:

  • завірене свідоцтво про смерть покійного;
  • посвідчення, яке дозволяє провести похорон;
  • документи, що підтверджують родинний зв'язок організатора із померлим.

Якщо смерть людини була насильницькою, за дозволом на ексгумацію необхідно звернутися до служби поліції чи прокуратури.


Часті питання про ексгумацію тіла

  • ➔ Чи обов'язково опізнання покійного під час ексгумації?

    Опізнання – обов'язкова процедура. Вона необхідна, щоб родичі підтвердили вилучення тіла саме тієї людини, яка має бути перепохована.

  • ➔ Чи може подати заяву на ексгумацію хтось із близьких родичів?

    Організувати вилучення з наступним перепохованням тіла можуть тільки родичі покійного і більше.

  • ➔ Як проводиться огляд тіла покійного під час ексгумації?

    Під час огляду експерти досліджують позу покійного, особисті речі, поміщені разом із ним у труну, наявність слідів насильницької смерті.

  • ➔ У яких випадках родичі покійного можуть відмовити у проведенні ексгумації?

    Поважною причиною відмови є доведене вірусне чи інфекційне захворювання, що стало причиною смерті покійного.


Повернення до списку